16711879_10154114435666783_1383937890896794150_n

Бася

Ми зупинялися в ісландських гостьових домах кілька разів, майже завжди це були колишні ферми, або й сьогоднішні ферми. Ісландці перепрофілюють свої господарства під туристів, замість нових хлівів будують гостьові будиночки, при цьому досить часто поруч із ними корівники і свинарники.

При цьому майже скрізь обслуговуючим персоналом працюють поляки. За різними даними їх тут від 5 до 10% населення Ісландії, тобто від 15 до 30 тисяч. Польська тут звучить скрізь – в кафе і ресторанах, в готелях і просто на вулицях. У столиці Рейк’явіку є спеціальні магазини, в яких обслуговують поляки поляків польською, та й продаються там виключно польські товари, от тільки ціни – ісландські.

Бася нас зустріла на рецепції одного з таких гестхаусів у селі неподалік відомого озера Міватн, де знаходиться так звана північна блакитна лагуна, до якої приїжджає безліч туристів, поплавати у термальних джерелах. Бася нас зустрічає з порогу і ми майже одразу з’ясовуємо хто-звідки.

– Ви з України? Але супер! – Каже вона. – Привіт! Ви перші українці, що тут зупиняються. А я дуже люблю Україну. Ми живемо тут з моїм чоловіком, він більше на фермі працює, а я в гестхаусі. Так ми півроку тому проїхали від Перемишля до Києва на велосипедах. Три тижні в дорозі. Це була незабутня подорож! Ми їхали не трасою, а маленкими доріжками, заїжджали в Кам’янець-Подільський.

Ось так випадково можна зустріти десь посеред поля в Ісландії тих, хто розповість тобі про Україну. Це неймовірне відчуття, що ніде не сховаєшся, куди б ти не заїхав і як би не хотів змінити фокус і відпочити від звичних українських тем, десь там, на краю льодовика в Ісландії тебе все одно хтось зупине, постукає по плечу і скаже: ей, ти куди зібрався? Давай поговоримо про Україну.

– Найважче було у Києві, – Розповідає Бася. – Все менше людей сприймають польську або виключно говорять російською, дуже мало англомовних, ми дуже довго намагались з’ясувати на вокзалі, як ми можемо провезти в потязі велосипеди назад, аж поки не знайшли інших велосипедистів, вони нам підказали і допомогли. А якось був такий випадок, ми на заправці познайомились з водієм, він нас випитував, звідки і куди ми їдемо. Дуже дивувався, що ми так далеко зібралися на велосипедах. А потім, коли ми вже поїхали геть, він встиг додому з’їздити за якимись булочками, обігнав і зупинив нас на дорозі і вручив смачнезну домашню їжу. Це було дуже мило, до того ж, цей чоловік був без однієї ноги.

Бася зі своїм чоловіком багато подорожують, брали шлюб в Австралії на пляжі, їздили Азією і Європою, в Ісландії планують зупинитися ще майже на рік, до грудня.

— Я тут на волейбол ходжу, намагаюсь соціалізуватися з місцевими. Вчу ісландську, але вона дуже важко йде. Але ж ісландцям приємно, коли вчать їх мову, для них це важливо.

Поруч із поляками як працівниками у ісландії ми зустрічали здебільшого китайців, тайців, тайванців, малайських китайців у ролі подорожуючих. Це вони здебільшого виходили із припаркованих орендованих машин у кожній точці, де ми зупинялися, навіть цей гестхаус був повністю зайнятий китайцями, окрім нашого одного номера. Можливо, це пов’язано із китайським новим роком, який саме припав на час старту нашої подорожі або ж з вдалою промоцією Ісландії у Китаї.

– Одного разу кілька тижнів тому виходить з машини таєць у шортах. – Розповідає Бася. – Ми в нього питаємо, чи не холодно. А він каже холодно, але вже якось перетерпить. Бідолага, напевно не знав, куди летів.

З поляками і українцями в Ісландії одна величезна і перевага, і недолік водночас. Розпорошеність, рідконаселеність, тут неможливо рахувати густоту, тут рахувати варто від зворотнього. Іноді на сотні кілометрів кілька хат. Бася каже, що давно отак не сиділа і ні з ким не говорила просто так за чаєм ввечері. Туристи поспішають побачити якомога більше місць, а не людей. Ми сиділи допізна увечері, а тоді вона каже:

– Слухайте, приходьте завтра на сніданок о 8:30. Зможете сидіти аж до 10 і безкоштовно їсти.

І ми прийшли аби ще трішки поговорити з нею про Україну, Ісландію і Польщу. Ні, ну звісно заодно і поїсти на день вперед.

ЕКСПЕДИЦІЇ