11659467_10152834541371783_8517377363326505573_n

Да і чудове кафе на острові Ко Панган

Вона робить кафе на острові Ко Панган у Таїланді. Їй 39 років і її мрія втілилась у життя тільки коли їй було 37. У чому ж полягає її мрія?

– Я хочу робити людей щасливими. Я не люблю викидати продукти. – Каже Да. – Якщо до мене приходить маленька дівчинка, я їй роблю звичайну порцію. Якщо великий хлопець – зроблю цілий баняк їжі. За ті ж самі гроші. А що мені шкода овочів додати більше? Все одно проходить кілька днів і їх треба викидати. Так навіщо? Я краще вам їх зготую, ви будете щасливі і я щасливішою від того, що це вам смакувало і зробило вас ситими.

Вона працює з 6 ранку до останнього клієнта. Щодня. Без вихідних. Сама. І так вже два роки. Вона каже, що щаслива, але дуже мало часу на сон. Коли на кухні в Да щось закінчується – вона сідає на мопед і їде на базарчик за кілька кілометрів, залишаючи усіх гостей чекати. Тут взагалі можна лишати все без нагляду. Вона не хоче нікого наймати, каже, що любить бути і працювати сама.

– Коли я готую – я сама пробую, чи смачно це. А більшості людей “а, зійде!” і подають на стіл. Я так не можу. Їжа має бути смачною мені – тоді я можу її подати вам. У мене немає ніяких інших кулінарних секретів. Я всіх попереджаю, що в мене “slow food” кафе. Тут треба довго чекати. Раджу, куди поблизу можна з’їздить, щоб не чекати. Хтось їде, хтось залишається.

В неї можна годину чекати в черзі щоб тільки зробити замовлення. Вона не приймає замовлень, поки не зготувала усім, хто прийшов перед вами. А тоді ще до години Да готуватиме вам. Тут є карти, шахи, гамаки, на яких можна поспати,чекаючи їжу. Взагалі її кафе – це халабуда посеред джунглів при дорозі. До найближчого поселення кілька кілометрів. Від моря 100 метрів, але там скеля. Безлюдне місце. Але щодня в неї можна зустріти десятки людей, що долають пішки кілька кілометрів горами і джунглями, а тоді кілька годин чекають на їжу.

Ви знаєте, про що я мрію, коли бачу такі кафе тут? Про те, що в пеклі згорить санепідемстанція, пожежники і інші “перевірочні”. І кожна креативна жіночка зможе поставити собі таку халабуду в Карпатах чи на Дністрі. Просто втілити свою мрію, замість того, щоб витрачати життя на війну з чиновниками, тихо платити податки і спокійно робити інших щасливими. Це все так просто.

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ