16388092_10154079570146783_4042747876120412483_n

Хеймір

Перший ісландець, якого ми зустріли. Він живе у портовому містечку Стіхкісхольмур і має свій гостинний дім, на першому поверсі живе сам, тут у нього і затишна кухня, і кімната, у якій стоїть величезна барабанна установка, на якій Хеймір грає для власного задоволення, безліч портретів, різноманітних старих меблів, картин, музичних інструментів і просто різноманітного мотлоху. Ну а на другому він приймає гостей. Житло у Хейміра в два рази дешевше, ніж можна знайти в Ісландії взагалі, але зате воно майже нічим не нагадує готель, це просто дім старого Хейма, у якому можна провести ніч і разом з ним посвистіти за життя чи побарабанити по його тарілках.

Місто Стіхкісхольмур вважається досить великим за ісландськими мірками, тут живе аж 1100 осіб.
— Ви лише на одну ніч? Я би радив вам зупинитися на три ночі. Тут в мене часами і по вісім днів проводять. Тут є що робити.
— Наприклад?
— Вдень сидіти і дивитися в океан. Є кілька місць, з яких можна побачити китів. А вночі сидіти і чекати Північного Сяйва. В Ісландії не можна подорожувати швидко, тут все треба робити повільно, смакуючи. Тут кажуть: не може бути краще, аніж повільніше.

Хеймір тут немісцевий, він переїхав з центральної Ісландії, коли його місто повністю залило вулканічною лавою.
— Я би хотів, аби вулканів в моєму житті було менше, я би тоді жив там, де хотів би. В Ісландії їх 130, можеш собі уявити? Сто тридцять на малесенькому острові.

Хеймір ніколи не їздив довкола Ісландії і навіть ніколи не був у Східній частині країни. Він впевнений, що це ще попереду. Я прошу зробити фотографію на пам’ять.

— Роби, звісно! Розкажеш в Україні, що був в гостях у Санти! Але передай, щоб якщо б їхали до Ісландії — то тільки на якомога довше.

Передаю.

ЕКСПЕДИЦІЇ