151955_60013-600x450

Гонза з гурту DVA

Взагалі Гонза – це неформальне похідне від чеського ім’я Ян. Як так вийшло? Не знаю. Коли ми тільки переписувалися, мені здавалось,шо це дві різні людини – Ян і Гонза.

Ян – один із двох учасниківгрупи DVA, якім я зробив біля 50 концертів в Україніза три роки (2010-2013). Вони грали на Майдані абсолютно безкоштовно, прилетівши на день до Києва. Вони грали у Слов’янську і зробили його відомим на всю Чехію: історія Слов’янський курорт.

Прочитайте і про те, як ми одного разу потрапили на дорожній нічний кошмар в першому турі в Україні.

Ще в 2010-му ми з Яном виявили одну спільну деталь в наших життєписах. Ми в дитинстві малювали мапи. Мапи вигаданих країн, мапи світу. Я малював більше мапи військових дій, бо в моїх книжках, родом з радянського союзу було більше війни, Гонза малював більше міста, бо в його книжках було більше краси.

Пам’ятаю той вечір, коли ми сиділи тут, вдома в Києві і я показував їм свої мапи. Гонза – перший, хто спитав мене про них, перший, хто попросив показати. Це був наш виключно спільний інтерес. Таких як ми людей я більше не зустрічав.

Але, коли я потрапив до нього додому в Чехію того ж таки року – я зрозумів, що мапи для Гонзи не були лише дитячою слабістю. Він їх і далі продовжує малювати у вільний від роботи час. У нього вдома є мапа міста, що займає 32 аркуші а1. Якшо її розкласти – вона не поміститься у жодну його кімнату.

Ми почали малювати мапи приблизно у однаковий час. В років вісім. Я тоді не ходив до школи, в мене була серйозна хвороба, через яку я пропустив майже 4 роки навчання. Я читав, малював, до мене додому ходила вчителька. Мене доставляли в школу на контрольні роботи, які я писав навідмінно.

А потім я пішов у школу і одразу ж став одним з найгірших учнів. Вчителі і однокласники душили. Пам’ятаю, як я приніс одну свою мапу в школу, наді мною сміялися, казали, що я дивак, хоча скоріше, дебіл, і що “нема тобі чим зайнятися?”

Я перестав малювати мапи. Гонза виявився сильнішим,а чеська середня школа – толерантнішою до диваків з мапами. Кілька років тому Гонза зустрів у Празі двох японок на вулиці, які стояли з туристичною мапою Праги і геть нічого не могли у ній зрозуміти.

– Я підійшов до них і показав дорогу. Детально на мапі роз’яснив куди йти і як. Але те, що саме я намалював цю туристичну мапу Праги, я їм, звісно, не зізнався.

Гонза час від часу живе в горах в Чехії. Вони щойно повернулися з довгого місячного туру по США. Тиждень тому я зробив крюк у 200 кілометрів, щоб просто ще раз зустріти вперше за три роки другого такого дивака з мапами.

Позначки: , ,

ЕКСПЕДИЦІЇ