22484_10152666729351783_291741616705732598_n

Київ – Лісабон – щоденник подорожі

Отже, в суботу, 11 квітня, завершилась моя тринадцятиденна подорож автостопом з Києва до Лісабону. Цей запис – підсумковий, у ньому зібрані усі історії. Мене агітують писати тлєн-книжки. Я їх пишу вам не тратя бумагі, тут в фейсбуці. Ось повне собраніє сочінєній. Можете даже натиснути кнопочку “рєпост”.

4360 км позаду. 135 км пішки. 9 країн. 4 ночі в друзів, 5 ночей в хостелі, 2 в гестхаусі, 1 ніч на автобусній зупинці, 2 ночі на заправці. 34 авта, 5 бусиків, 3 фури. Тричі перелазив паркан. Двічі зупиняли поліцейські – обидва рази в Угорщині. Перевіряли документи і раз погрожували штрафом за неправомірне перебування на автобані. Один раз перебігав по рельсам швидкісного потягу під мостом. Незліченну кількість разів дерся через кущі. Все це – заради того, щоб познайомитись з новими і цікавими людьми. Розпитати їх про жизнь, розказати про Україну.

Витрачено 250 євро на буденні потреби і ще 100 євро на вєсєльє. Маю сказати, що цю подорож можна було б зробити і за 50 євро. Можна було не платити за громадський транспорт майже ніде. Жодного разу в мене не перевірили квитки. Але я не люблю такі ризики. Я відхилив кілька запрошень додому, коли був надто втомлений, я їв не в найбільш трешових закладах, я кілька разів пригощав друзів, давав гроші водію фури на сігарєти (який мене навіть не віз!) і не дуже економив загалом. У мене не було на меті жостко зекономити на подорожі. Я виходив з нормального ресторану в центрі Генуї, їхав на автобусі до кінця міста, перелазив через паркан на автобан, пробирався на заправку і починав стопити.

Я був жортско обмежений в часі, але для мене цікавим був шлях, а не Лісабон якийсь. Автостопом з Києва до Лісабона можна заїхати за 3-4 дні, якщо їхати на час. Я з’їжджав з автобана і їхав селами. Я заїжджав у міста. І взагалі я мало знав про Лісабон і не знав, чи він мені сподобається. Я зустрів безліч людей на шляху, які так і не змогли зрозуміти, для чого я туди їду, якщо в мене там нема роботи-сім’ї-навчання-кохання.

Це була неймовірна подорож, просто переповнена людьми і неймовірними зустрічами. Дякую усім, хто підтримував, вболівав, репостив мої історії, писав надихаючі коментарі і пісьма. Це дуже приємно, їхати, і розуміти, що це все не просто так і комусь від цих історій стає жизнь яскравіше.

Отже, від початку був план, який реалізувався на 103.5%:

Оголошую похід на Лісабон

Потім до плану я здурі додав деякі міста, до яких просто фізично за такий короткий час потрапити було неможливо (має ж бути шось і про невдачі):

Буду радий всім, кого зустріну на шляху

1 день

Вночі перед виїздом я не спав взагалі і вранці пішов сніг. Мене прийшли проводжати Галя і її хаскі. В дорогу мені було видано лоточок з еклерами. Коли я сідав в першу машину – я ще бачив їх силует на горизонті.

Мужні провожатєлі

Віталік та Іван стали моїми першими героями. Ми їхали лише до Житомира, а звідти вже мене віз вуйко з Карпат, але про нього не написалось.

Віталік та Іван з Буковини – мої перші герої

Після безсонної ночі і дня я зайшов до друзів у гості.

11051857_360501134141236_4009066224646092607_n

Зустрівся із другом. Юрко – 2 місяці на війні і 4 в підвалі днр. Блін, дружище, як я радий знов тебе бачити.

11102680_10152635635536783_7391604222258045892_n

Зупинився в Орка і Анелі. Lviv kanapka party tonight.

10712839_10152634212666783_495876872394473993_n

2 день

Зустрів глибокого дядька Юзика зі Львова, який розмишляв “за мед”.

Юзик зі Львова про цінності

Переходив кордон пішки в Шегинях.

10983380_10152635207626783_512034695333628545_n

Написав Європа VS Азія, де теж трохи йдеться про перехід в Шегинях.

Європа VS Азія

Зустрів пані Марту:

Пані Марта, що сварила поляків і хвалила українців

Трошки сконфузив свідків Єгови:

Трошки сконфузив свідків Єгови

 

Їхав із прекрасним в хуй поляком з ірокезом:

Воцик – поляк з ірокезом

Трохи їхав із поетом:

Трохи їхав із поетом

 

Потрапив у Словаччину. Почався дощ

11076254_10152636187051783_5004696509451800119_n

Познайомився і зупинився наніч у Каті в Кошице:

Катя, що захостила в Кошице

3 день.

Вийшла стаття в газєті “Сєгодня” про цю подорож.

11102913_10152637089641783_8292074424585067697_n

Мене врятувала прекрасна Адріана.

Адріана, яка проїхала зайвих 12 км, щоб мені допомогти

Я зустрівся з класнючою Женьою в Будапешті.
Але провтикав в хостелі телефон і так її і не сфоткав і нічо не написав досі. Спав в польському хостелі в Будапешті

4 день

Почався з того, що я вирішив поспати побільше, було холодно вилазити з ліжка в хостелі, і це, по-суті, вибило мене з плану. Написав короткий підсумок.

4-й день в дорозі до Лісабону

Побачив в лісі за Будапештом як кохаються дерева:

Зустрів сонячних Тешека з сином:

Сонячні Тешек та його син

Зустрів чудового Гергея:

Гергей і перші українці, яких я зустрів

Зустрів кращого в світі заправщика Петера:

Петер – привітний мадярський заправщик

Їхав в багажнику в якесь адське село:

Мам, все ок!

Попав під рейд поліцаїв, один з яких був не в формі і говорив майже російською.

Угорський поліцай і розмова про просвітлення

Спав на автобусній зупинці:

Спав на автобусній зупинці

5 день.

Зустрів Атіллу, що довіз мене до Словенського кордону і погодував:

Атілла – угорський банкір

Зустрів неприємних українських заробітчан:

Ще один бус з непривітними українцями

Чудесного Віталіка з Проскурова:

Чудесний Віталік з Проскурова

Марка із мамою:

Марко і його мама – типова італійська сім’я

Патріка з Ірландії:

Патрік і розмови про політику

Заснув на заправці, зовсім трішки не доїхав до Генуї. Там сталось теж цікаве.

6 день.

Історія про шоколадний ніс:

Патриціо і шоколадний ніс

Побачив Атті, з яким колись проїхав і пережив три тижні, 3 країни і 15 концертів.

Атті і Сюзі та їхня величезна бібліотека

Сувеніри із Росії. Путін.

10999714_10152644744456783_2507816735954639403_n

Ночував у Атті.

7 день.

Короткий звіт з Генуї:

Сьомий день в дорозі до Лісабону

Чилійці Енсо і Хорхе:

Енсо і Хорхе – чилійці, що підвезли в Монако

Про потяг з Монако в Москву:

Про потяг з Монако в Москву

Ночував в Ніцці після довгого блукання нічним містом. В хостелі.

8 день.

Довго гуляв вранішньою Ніццою. Вирішив, що сам не виїду з міста і взяв попутку на BlaBlaCar.
Вони висадили мене на заправці, їхали в Марсель. Я сидів з дітьми.

Марк і Оула – покоління гаджетів

Джеф і Сандра:

Джеф і Сандра – французи з Тулузи

Доїхав до Барселони з Томасом і Філіпом:

Томас і Філіп – французи, з якими я доїхав до Барселони

Про бомжів Барси:

Про бомжів Барси

Зупинився в хостелі.

9 день

Зустрів Андрійка:

Андрійко – могилянський правник

і Сніжану:

Сніжана – студентка з Одеської області

Кілометрів 20 по місту пішки. Пляж. Хостел.

10 день

Батончик

Батончик – туристичний провідник по Барселоні

Хав’єр

Хав’єр – іспанець з-під Баскії

Ніч на заправці під Сарагосою.

11 день

Світанок

Дороги в нас з Іспанією однаково спустошені

Адріан

Адріан – менеджер з продажу курочок

Хосе

Хосе – водій швидкісного потягу

Лурдес

Лурдес – прекрасна іспанка

Однокласниця Даша

Однокласниця Даша

Підсумок з Мадрида

Підсумок з Мадрида

Зупинився в гестхаусі.

12 день

Про спайдермена з Мадрида:

Комєнти і спайдермен із Мадрида

Антоніо

Антоніо – іспанський підприємець

Аїда

Аїда, що забрала мене з заправки

Зупинився в готелі “Лісабон” за 225 км до Лісабона:

У готелі “Лісабон”, може всьо?

13-14 день

Джонні. Останній водій, але не останній попутник. Далі йдуть Лісабонські історії.

Джонні – останній водій, але не останній попутник

Мис Рока

Мис Рока

Карла

Карла – власниця гестхаусу в центрі Лісабона

Слава

Слава про наші консульства

Наші в Метро про Океан Ельзи:

Наші в Метро про Океан Ельзи

Немає сенсу намагатися досягти того, що зараз не на часі

Маріана і Нуно

Маріана і Нуно та їх татуювання

Христя

Христя – українка з Закарпаття

Вова

Вова – мрійник із Одеси

Я вирішив продовжувати писати історії попутників.
Це був приємний і цікавий і дуже короткотривалий проект, в мене в запасі є трохи довший – жизнь.

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ