нумам

Лусія і Марта, наш таємний клан “Згоди з мамою”

Лусія їхала до мами додому. Вони зупинилися на виїзді з Кошиц, там майже не було машин, але я простояв буквально кілька хвилин. Лусія народилася на кордоні з Угорщиною, куди вони мене й закинули. Ми спершу чомусь почали говорити англійською, потім перейшли на словацьку.

– Ми по дорозі ще заїдемо в магазин, ти не проти? – Ми заїхали в магазин і припаркувались прямо біля входу на одному з двох місць для інвалідів. – Моя мама – інвалід, тому я тут поставила. – Вона показала мені табличку, так, наче я у цьому якимось чином сумнівався.

Ми лишилися в машині, мама Марта пішла купувати чашки і каструлю.

– Я працюю метеорологом вже майже десять років. Як це? Так само, як і в будь-якій іншій роботі – якщо тобі подобається це, ти працюєш добре. Не подобається – працюєш погано. Мені подобається прогнозувати погоду. У нас досить великий департамент у Братиславі, хороша команда.

Тут якраз повернулася мама з чашечками. Ми виїжджали з парковки.

– Ееей, куди ти їдеш? – Сказала Марта дочці.
– Мам, але ж він включив поворот, ти не бачила? Давай я без підказок порулю? – Вона якось трішки це злісно сказала, потім подивилась на мене в дзеркало, я мало не розсміявся з їх перепалки, вона побачила і теж засміялась.

Ми мовчки очима утворили у цій машині таємний клан “Згоди з мамою.” Мама їй ще щось сказала і вона відповіла “Звісно, звісно!” знову подивилась на мене в дзеркало і ми тихенько посміялися.

– Тебе до кордону підкинути чи лишити в нашому селі?
– До кордону його! – почала давати поради мама Марта вже й мені.
– Емммм…. – сказав я. Я ніколи ні про що не прошу, до кордону логічніше, але це їм їхати три додаткові кілометри, які я можу й пройти.
– Та до кордону його! – знову сказала мама.
– Ну почекай, дай йому за себе зробити вибір!
– Ну якщо мама каже, що до кордону, то треба слухатись. – Сказав я і Лусія знов засміялася аж поперхнулась.
– Бачиш, мамо! Він їде так, як ти сказала! – Мене теж почав душити сміх.
– Канєшно! – сказала мама не помічаючи ні йоти іронії. – Старші мають досвід!

Нам лишилося їхати кілька кілометрів і ми весь час переглядалися очима і тихенько сміялися з нашого укладеного таємного клану тих, хто розуміє мам.

Напишіть відгук

Позначки:

ЕКСПЕДИЦІЇ