1001813_494010794010822_847429326_n

Олена Шарговська

Корочє, дєло такоє! Цю дівчинку звати Оленка, і познайомились ми дивним чином. Вибач, Оленко, я цілу годину витратив шоб найти за різними ключовими словами в гуглі:
“так, блядь, цю ж “дитинку” хтось підтримує? дорослі дяді й тьоті з начебто мізками?! ото тільки до мене дійшло, що бойкот сумна — річ здорова й правильна. бо все вони якось “нєвінно” проколюються по якихось таких речах неприємних — то антисемітизм, тепер от культура з нього, сучонка, розпочалась…” (звідси)

Як не дивно в той момент в жж було багато таких людей, які ніколи не зустрічауши мене особисто шось собі гналі, і Оленка до них приєдналась. Мене конкретно цей комент дуже зачепив і я детально вивчив її жж, але взаємністю в ненависті не відповідав, кажись. І я не пам’ятаю точно, коли – ми зустрілись, це було на станції метро Лук’янівська, оце пам’ятаю добре, я був, здається на ровері, і тоді вже, здається, саме переїхав жити на Виноградар. Тоді виявилось згодом, що жиємо ми в сусідніх будинках. Тоді в мене в голові взагалі була якась дірка (я маю на увазі, що ще більша, аніж завжди, свердловина!). Ще й до всього я “дуже вчасно” звільнився з 1+1, за місяць йобнула криза, відкладені гривні поділились на два. Олена витягувала мене, приносячи час від часу щось смачненьке, ми дивились разом багато кіно. Вперше ми подивились колись фільм, який став моїм улюбленим називається він “Ідіоти” і зняв його Ларс фон Трієр. А після першого перегляду ми були в льогком замєшатєльствє, помню. Але, що примітно, я пам’ятаю навіть, що ми тоді їли і пили – так мене кіно зачепило. Оленка тоді зайнялась “Сумно?” і приділяла йому набагато більше уваги, аніж я. Тоді ще й примушувала мене писати ЖВД, і ще й редагувала його! А ще а ще, колись зв’язала мені теплі-теплі шкарпетки! Я правда їх так заносив, що там вже більше дірок, аніж шкарпеток. Корочє кажучи – без Оленки жизнь була б совсєм нє та! Я її дуже люблю і страшенно поважаю. Вона навчила мене забивати на людей, які на мене ображаються, але іноді й сама забуває про те, що навчила і шось там собі втіхаря ображається, а іноді я ващє її нєпанімаю! А буває вона щось таке скажєт (ну, в віду того, що болєє образована чим я) – шо я ходжу тоді і думаю – шо ж це, ск.б., значить? Але іноді навіть асіняєт і бачити речі під її кутом – це увлєкатільно очінь!)

 Крути. Богдан Логвиненко, Артем Захарченко, Олена Шарговська

Це ми разом їздили взимку до Крут. А ще чомусь не можу знайти фото, де ми їздили на велосипедах по Криму. good time! А ще – перша в жизні моя стаття польською вийшла в співавторстві з Оленкою. А ще – ми в один день (правда в різні роки чучуть) народилися з прекрасним сином Оленки, який скоро мене пережене у віці точно!

На Антонич-фесті, на 5-річці “Сумно?”….
5 років Сумно.ком
А ще завдяки Оленці “Сумно?” мало таку-собі резиденцію в Клавдієво. А завдяки лояльності її батьків – я здійснив свою мрію пожити самому в будинку в селі. Це було минулої зими, шкода, що недовго, але чудооово, і впевнився в тому, що побудувати власний будинок – це одне з дуже амбітних,  але найбажаніших завдань на недалеке майбутнє.
Олена Шарговська
Оленко! Люблю тебе! Пасіба за те шо віриш в мене (і за те, шо не віриш часом – окреме пасіба!) Дякую шо не ображаєшся більше пачті, особливо на мою забудькуватість, а мене ж досі мучить совість, що я тобі нічого не подарував на останній день народження!аааа!) Ну і окремі слова, якими Оленка мене любить називати: Чудовисько (нічо так), Бідося (цього я просив не вживати, і так – самому себе жаль. І я, канєшна, розраховую на те, що ти на цей пост не образишся. Ну чи як хоч?))

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ