00001

Посміхніться Ондрею і Зюзані

Ми познайомилися в грудні. Ондрею 34, він працює тут у Консультативній місії ЄС, вони переїхали в Київ трохи більше як півроку тому разом із Зюзаною. Ондрей має дипломатичний паспорт, а Зюзана тут пише книжку і роботи не має, тому змушена щотримісяці їздити додому, отримати в Україні вид на проживання вона не уявляє можливим.

– Я тільки подивилася на список документів і зрозуміла, що маю витратити на це півжиття. Це дивно, мені здавалося, що Україна мала б бути відкритою, мала б залучати сюди уми з усього світу, щоб швидше побороти розрив, але на практиці – це не так. Я хотіла б знайти громадську ініціативу, в якій можу знадобитися в Україні.

Ондрей і Зюзана з Чехії. Ми довго говорили про візи і про складну пост-радянську бюрократичну систему тут.

– Тут відомства спілкуються переважно по вертикалі, горизонтальної співпраці майже немає. – Каже Ондрей. – Мені взагалі здається, що це культура співпраці, вона в тяжкому стані тут, її стільки років убивав довбаний комунізм.

Зюзана у 2012-13 роках проїхала сама 65 тисяч кілометрів по суші: автостопом, потягами і автобусами. Зараз вона пише про це книгу, хоча каже, що книга швидше “антитуристична”, це її рефлексії на тему того чи іншого явища у країнах Євразії. Зараз вона переживає український досвід, що місцями їх із Ондреєм шокує.

– У мене є питання. Чому тут люди так мало говорять слів ввічливості? Ну, приміром, “вибачте” – це тут взагалі якесь табуйоване слово. Якщо тобі наступили на ногу, штовхнули – це нічого. Або от я пропускаю когось на вулиці в вузенькому проході, людина навіть не намагається встановити зоровий контакт, вона навіть не подивиться із якоюсь вдячністю чи що. Або підказуєш комусь, куди їхати на світлофорі, людина не питає “підкажіть будь ласка”, а починає одразу з питання. А коли почула відповідь – одразу їде. Чи є в тебе думки, чому так?

Я теж часто про це думав, ситуація трохи змінюється, але якось занадто повільно, тому тут справді вражає одразу відсутність базових навичок комунікації і ввічливості, з якої частини світу сюди б не повернувся.

– Коли я вчився у Франції, – каже Ондрей, – а тоді повертався в Чехію, в мене було теж відчуття, що у Франції люди суперввічливі, іноді рівень ввічливості просто зашкалює. Але зараз таке ж відчуття, коли приїжджаєш з Чехії в Україну. Тут вітаєшся чи прощаєшся навіть іноді в якомусь сучасному і хіпстерському кафе або у магазині, а людина навіть не відповідає.

І ми сиділи і впродовж кількох годин обговорювали теорії, які, ймовірно, можуть пояснити причини такої загальноприйнятої поведінки. Мені здається, що важливим поштовхом до змін є розуміння і усвідомлення проблем і причин їх виникнення, так що не сприймайте це занадто особисто:

1. Українці досить довгий час були під серйозним тиском органів безпеки радянського зразка, потім під тиском рекету 90-х, під корупційним гнітом і свавіллям чиновників, що за 25 років не сильно похитнулося. Це проблеми комунікаційної культури, культури спілкування. Раніше всі боялися, що подумає сусід, а раптом від із КДБ, а тепер начебто КДБ немає, а страх все ще є і передається від батьків до дітей, від вчителів – до учнів.

2. Реальні комунікаційні навички потрібні найбільше в середовищі, де існує конкуренція. Серед чиновників конкуренції немає, посади купуються, серед малого і приватного бізнесу конкуренцію на багатьох ринках вирішує не клієнт, а бабло, тому зберігається неконкуретна культура обслуговування, коли більше треба клієнту, ніж тому, хто його обслуговує.

3. В Україні існує середньовічна боротьба соціальних статусів, люди бояться показати, що вони нижчі за когось за статусом, тому найбільше намагаються показати свою владу люди на найнижчих позиціях: ті ж водії маршруток чи вахтери. Для них боротьба статусів життєво-важлива. Через це існує страх проявляти свої емоції, страх бути м’яким, а не грубим.

Тож коли ви десь зустрінете Ондрея і Зюзану – посміхніться їм просто так. Та й взагалі не бійтесь дякувати, вибачатись, вітатись і прощатись. До того ж, це корисно: розминає м’язи вашої щелепи.

ПРОЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ПРО ІТЮ, ДЖІДЖЮ І ДУЧУ

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ