0000000000023

Рісто – дивний македонець з торгового центру

Я тільки-но заїхав у Скоп’є, столицю Македонії, тільки-но зайшов у головний їх торговельний центр, тільки-но помітив, що тут, і тут, як і скрізь на Балканах, теж, блін, курять. Прямо всередині шопінг-молу. Тільки-но почав шукати туалет, як до мене підійшов Рісто.

– Ти шось шукаєш?
– Туалет.
– Він ось там внизу. А може шукаєш хостел?
– Та я вже знайшов один, а ти що пропонуєш?
– В мене є друг, в нього квартира, він там підселяє іноземців, це дешевше офіційного хостелу.

Я подумав, що йти з цим чоловіком точно не буду, але розпитаю в нього, що і як. Виявилось, що він ходить вулицями і пропонує місця у квартирі свого друга, якого теж звати Богдан. Коли він вже зрозумів, що я не його клієнт, він вирішив зізнатися.

– Дивно, я думав, що люди з однаковими іменами мають схожі характери. Але він абсолютно протилежний тобі. Мені з ним дуже важко, але я винен йому грошей. Отак відробляю.

Блін, мені було жаль чувака. Але я тепер знаю, як вчиняти з тими, хто винен мені грошей. Краще віддавайте зразу)

В шопінг-молі я спустився в кафе Щахірізада, де теж всі курили, взяв каву, а тоді помітив, що приблизно на 49 з 50 столиків стоїть тільки кава і сигарети. Все. Косово і Македонія у цьому дуже схожі. Кава і сигарети. За одним з 50 столиків хтось щось їв.

Скоп’є дуже сподобалось би українським бабушкам і архітекторам Бабушкіним. Тут дуже чисто, просторі тротуари, а головне – статуї, величні, з героями, здебільшого, запозиченими у Болгарії, на конях або просто з шаблею. Пам’ятник Македонському, його сину, брату і свату. По три чотири на одну площу. І прапор такий, щоб побільше. І ворота. І можна ще збоку комуністичний монумент работнікам. І збоку ще б’юст якогось філософа чи письменника. І арку ще, так, щоб не менше тріумфальної. Ну і, для однієї площі, цього поки що вистачить.

Напишіть відгук

Позначки: ,

ЕКСПЕДИЦІЇ