16388324_10154096821271783_4103080353278881425_n

Студент з Йорданії про корупцію в консульстві

#NoVisaToUkraine або #МЗСLeaks

Нова історія з Йорданії, країни, яка скасувала візи для українців для туристичних груп і зробила візи по прибуттю для одноразових поїздок. А Україна щось зробила у відповідь на це?

Консульська служба України – це нові ДАЇшники, що беруть хабарі і не соромляться цього, історія Ахмада Акіля – цьому підтвердження.

Соромно, що у системі є і відповідальні та порядні консули, які або не знають про своїх колег-хабарників, або сидять і бояться самі про це розповісти, аби не втратити посад. Дорогі дипломати, якщо ви самі не почнете позбуватися шкідників і хабарницької системи, ваш статус будуть і надалі нівелювати дипломати-даїшники.

Отже, Ахмад Акіль вчився до літа 2014. Через напружену ситуацію у Дніпрі, він прийняв рішення повернутися додому не закінчивши навчання, але приїхати і продовжити курс стоматолога в Україні йому заборонило українське консульство тричі, в серпні, жовтні 2016-го та січні 2017, тому тепер він їде продовжувати навчання до Грузії, куди візу йому видали онлайн за 4 дні.

Однією з проблем, яку озвучила офіційна перекладачка консульства Ахмаду, виявилося те, що на його рахунку 45 тисяч доларів. Вона сказала, що “треба було показувати менше”. Розумієте, на що натякала перекладачка? Хлопець просто показав, що може заплатити будь-які гроші за візу.

Тричі Ахмад Акіль платив за усі консульські збори, страховки і документи, що виходило близько 500$ за одну подачу. І тричі отримував відмову. Консул Олексій Слука стверджував, що у Ахмада проблеми з СБУ і пропонував їх “якось” вирішити. Коли той питав, які проблеми, оскільки він навіть робив через свого адвоката в Україні абсурдну “довідку про несудимість”, консул не міг нічого відповісти, а у причині відмови тричі вказували – “недостатньо підтведжень про ціль перебування”. Одного разу йому подзвонив консул з невизначеного номеру (він впізнав його голос) і сказав, що проблему можна вирішити за 1500$. Ахмад пішов до консульства, але там сказали, що ніхто нікому не дзвонив. Ахмад не розгубився і звернувся в йорданське і українське МЗС, де йому відповіли, що він може написати апеляцію, яку розглядатиме той самий консул, що і видавав йому відмову, абсурд? А також звернувся у йорданську поліцію з заявою про те, що у нього вимагають такі гроші. Поліція встановила, що особа, з номеру якої здійснювався дзвінок, є українкою, сусідкою консула, але не працює в консульстві. Збіг обставин?

Ахмад втомився боротися з українською корупцією, він так і не заплатив хабаря, а тому не потрапив на продовження навчання в Україні. Але знайшов вихід – отримав запрошення і візу до медичного ВУЗу в Грузії, де гроші іноземних студентів потрібніші країні, а не дипломатам-корупціонерам. Тепер українська віза йому непотрібна, тому він не боїться розказати історії про українське консульство. А скільки таких іноземців, що потрапляють в Україну за хабарі і бояться зізнатися у цьому, аби їм не влаштували такі ж “проблеми з СБУ” як у Ахмада.

Ось відео, на якому він все розповідає:

Усі документи, про які говорить Ахмад, я отримав від нього. Серед них, є, приміром та сама довідка про несудимість і відповідь Консульського департаменту: “дуже шкода, що у вас не відобразився телефон, з якого вам дзвонили і вимагали 1500$, отже вам не дзвонили, а відмову вам поставили через відповідь з правоохоронних органів.”

І це все відбувається у той самий час, коли громадяни країни-агресора і далі в’їжджають в Україну без жодних віз, а студентам, туристам, бізнесменам і тим, в кого просто на рахунку “забагато грошей” заборонено відвідувати нашу чудову країну.

Ми і далі просимо вас робити ці історії максимально публічними, вимагаємо суворого покарання тих, хто псує імідж України заради власної вигоди і відставки керівництва МЗС, що за 3 роки після Майдану, не здійснило жодних реформ консульського департаменту. І продовжуємо шукати іноземців, що постраждали від консулів-хабарників.

PS: До речі, повідомлення про відмову у видачі візи Україною в Йорданії видається не українською і не англійською. Радянською. Бо навіщо змінювати бланки, якщо країна не змінилась?

ЕКСПЕДИЦІЇ