Ігор та Олена
Вони сьогодні прилетіли з навколосвітньої подорожі і прийшли в гості. Ці двоє перевертають уявлення багатьох про те, як можна подорожувати. Вони – моя улюблена мандрівна пара. Фотографії Олени страшенно теплі, а записи Ігоря – емоційні і живі, часто не без зайвого драматизму, але це, насправді, так цікаво читати. Їй 26, йому – 25. За останні два роки вони проїхали більше тридцяти країн. У багатьох зупинялися на кілька тижнів або й місяць, щоб встигнути роздивитися по навколо і час від часу встигати попрацювати.
Олена вчилася у Нідерландах і на якийсь час повернулася до України, вона на той час працювала бізнес-консультантом, Ігор працював у інвестиційному банку. На початку з ними був і третій учасник подорожі – Назар. Вони усі зустрілися на вечірці в Києві.
– Взагалі перша подорож два роки тому у нас була у Вінницю. Подивитись на фонтан. – каже Олена. – Тепер ненадовго в Київ, а от за тиждень ми вже поїдемо на місяць в Африку. Уганда, Руанда, Кенія, Танзанія.
У перші дні подорожі – в них вкрали рюкзак з технікою. Потім у Мексиці їх посадили в тюрму. В одному з посольств США паспорт Олени просто загубили. Але хіба це все могло їх зупинити?
– Нас тепер часто питають про те, як влаштувати подорож, як зекономити. – Каже Ігор. – Але ми нічого не знаємо про це. Ми не проїхали світ за три копійки, ми витрачали іноді дуже багато. Але почали ми писати теж з якихось порад мандрівникам. Зараз я це перечитую і хапаюся за голову.
Ігор справді схопився за голову. Два роки тому вони були зовсім іншими людьми, що поїхали подорожувати, маючи 10 тисяч доларів для навколосвітньої подорожі. Хтось такі гроші витрачає на навчання, хтось робить ремонт або купує ланос.
– Мені було 23. Я не вмів зробити собі бутерброд. Ніхто не міг витримати зі мною більше, ніж кілька днів.
Вони взяли цю суму і витратили її на фантастичну подорож. Що вони мають тепер? Мені здається, вони тепер зовсім інші. Записи Ігоря читає все більше і більше людей. Щоразу вони стають цікавішими і глибшими. Днями він написав, що хоче спробувати писати українською і питав, кого можна почитати. Я порадив йому кількох улюблених письменників. Такий радий був обійняти їх на балконі і побачити вперше вживу після двох років віртуального відстежування.
– Нас тепер часто питають про те, як влаштувати подорож, як зекономити. – Каже Ігор. – Але ми нічого не знаємо про це. Ми не проїхали світ за три копійки, ми витрачали іноді дуже багато. Але почали ми писати теж з якихось порад мандрівникам. Зараз я це перечитую і хапаюся за голову.