Александра – програміст з Румунії

З румунського міста Тімішоара. Вона програміст, займається програмуванням якихось серйозних обчислювальних машин. В Києві усього на кілька днів. Вона підійшла до нас на Андріївському і спитала дорогу на Майдан. І в результаті ми водили її цілу годину, до Софійської, до Михайлівської, до фунікулера і на гірку. Вона була в захваті.

– Чому я нічого навіть не чула про цей фунікулер? Київ – це перше місто, де я не можу дати собі ради. Тут жоден таксист не говорить англійською, ніхто на вулиці не може допомогти, мене поселили на петропавлівській борщагівці, там взагалі ніхто не говорить англійською і я навіть нічого не можу прочитати. Тут дуже мало надписів англійською. Що це? Hot apic?
– Нє, це нотаріус.

Саша з родини священників.

– Мій дід був священником грецької церкви. – Розказує вона. – Коли прийшли соціалісти, вони спалили його церкву.

Ми йшли володимирською гіркою і Саша вражалась видами на Дніпро і величезними островами. Швидко стемніло і вогні підсвічених мостів створювали непогану картинку.

– А в тебе є тут якісь друзі, хоч якісь контакти, ти з кимось тут говорила?
– Ні! Я вже три дні тут і за два дні їду і я ще досі ні з ким не познайомилась. Тут так круто, в мене всього кілька годин поза роботою, аби побачити все місто і я така щаслива, що вас зустріла!

Ми витратили годину часу і перетворили образ міста з неангломовного на привітний і цікавий.

– Ось це номер мого таксиста, він зовсім трішки говорить англійською, буквально кілька слів, можеш з ним домовитись, де я його зустріну?

І я подзвонив її таксисту, і він справді виявився дуже приємним, і сказав, що готовий її чекати стільки, скільки їй треба, і запаркується в одному місці, а забере її прямо з Майдану, тож я йому її передав і був спокійним.

А в нас тепер є агент в Тімішоарі. І я по дорозі у Рим там якраз, скоріше за все, буду. Але допоміг я Саші зовсім не тому.