Божок

6 років тому у цей самий час ми готувалися до Антонич-фесту. Шукали гроші, спонсорів, домовлялись з учасниками. Цілих 6 років пройшло. Андрій вчора майже опівночі зайшов у гості і ми сиділи і згадували.

– Це наче було якесь інше життя. Наче це були якісь інші ми. Пам’ятаю тільки слайди – збирають сцену, привозять туалети, генератори, ми бігаємо з ліхтариками, от вже забирають генератори і туалети.

Без нього, фінансового дірєктора, тоді того фестивалю не відбулося. Після фестивалю як справжні успішні івент-менеджери початківці, ми потрапили в борги, я на себе взяв їх усі. Але Андрюша допоміг мені їх оптимізувати і з усіма розрахуватись. Він же справжній економіст з Могилянки! Потім ми довго не бачились і з ним траплялося різне.

Його евакуйовували з високогір’я Непалу на особистому гелікоптері по страховці. Ми умудрились розминутись у Південно-Східній Азії. Він безстрашно стрибає з парашутом, наче народився з ним. Футболки Бандери з котиками – це, власне, теж частково він – UGAR.

Весною до дня народження Андрія його друзі подарували йому сайт “Отримай свого Божка”, де ви можете прочитати всю правду про Божка і тоді можна було навіть його купити. Більша частина гумору на тому сайті зрозуміла лише тим, хто реально знає цього чародєя!

Весною Божок розказував мені концепцію інвестування в алкоголь. Він закуповував ящики вина і іншого пафосного алкоголю на майбутнє.

– Бо гривня знецінюється, алкоголь – ніколи. – Казав він. Тому в машині у нього завжди шось бринчало на гладеньких київських дорогах.

– Я заходжу у алкомаркет і бачу як хтось купує пляшку вина за десять штук. А тоді йду на базар, а там яблука по 5 гривень за кіло. І я начебто розумію, як це все працює, але думаю про це щодня і не можу змиритися.

Тому Андрій пробує сам щось змінити і тепер працює в міністерстві економіки.

– Мені здавалось, що реформи – це так легко зробити. Я місяць вже працюю фактично волонтером в міністерстві і тільки-но зрозумів, що там і як. І якщо міняти все законно і правильно, то треба багато часу. У нас в департаменті немає нікого за 40, а раніше тут працювали одні радянські номенклатурщики.

Да, я раніше уявити не міг розмову з якимось нафталіном із міністерства економіки чи уявити, що там працюватимуть давні друзі, з якими ми чучуть пройшли вогонь і воду. Раніше зміни взагалі нікому були не потрібні, країною керували ліквідатори. До змін швидко звикаєш і хочеться більшого.

Тепер не знаю, якщо Божок все ж стане чиновником високого рангу, яке тоді майбутнє у сайту “Отримай собі свого Божка”.

http://www.andriibozhok.com/