День народження Івасюка

Сьогодні народовся Володимир Івасюк.
Коли народився я – Івасюка вже не було.
його знищило, й досі чомусь мочать:
“Дело даже не в этом, а в том, что сестры Ивасюка 30 лет (!) старательно замалчивали тот факт, что он был ПЕРВЫМ ОФИЦИАЛЬНЫМ СОВЕТСКИМ МИЛЛИОНЕРОМ и зарабатывал до 100 тыс. рублей ($70.000) в год !”
“Официально заявляю, что Ивасюк был агентом 5-го отдела Управления КГБ УССР по Львовской области. Впоследствии он был передан на связь в один из райотделов. В УСБ Украины по Львовской области или в архиве СБУ в Киеве должно сохраниться личное дело агента КГБ В. Ивасюка. Дальнейшее зависит от президента Украины Януковича”. Михаил Крыжановский бывшйй сотрудник разведки СБУ”

“Мій Івасюк” був, як не дивно, у піснях 🙂
Ми їздили в село Київської області, звідки походять  мої прадіди і прабаби 🙂
Їздили часто і на суперпупер автомобілі – оливковій копієчці дідуся 🙂
магнітоли в нас не було, звісно, тому замість неї був я,
село Чорногородка Макарівського району – в 60 км від Києва.
на копієчці це була година часу 🙂
всю дорогу я співав. переважно репертуар Назарія Яремчука і Володимира Івасюка 🙂
коли хтось починав говорити при цьому
– дорослим чомусь постійно хотілось базікати, коли я співав довше, ніж пів години поспіль )
звісно ж, я одразу ж дувся і сприймав це як особисту образу!
на дачі – в будинку, який побудував дідусь своїми руками, у селі Чорногородка в мене був дерев’яний кінь
кінь був моїм музичним інструментом, я відкрутив йому вуха і проволкою сполучив відкручені вуха
і дірки, які залишились на тому місці, де мали б бути, власне, вуха
вуха коня стали моїми двома мікрофонами, я давав сольні концерти поруч з конем
коли помер Назарій Яремчук, я пам’ятаю, як ми ходили на вечір-прощання з ним і купили там три касети.
щастю не було меж.
я співав у хорі в Жовтневому палаці, нас пару раз показували по телевізору і я, звісно ж, махав!
махав рукою бабусі і дідусю з тілівізора! правда руку я соромився підняти, тому махав в підлогу))
знайти б зараз десь ці записи, еххх 🙂
пізніше я сказав мамі, що хор мене не влаштовує – я хочу співати сольно!
і мама водила мене на сольні співи + піаніно… пізніше пішла бандура, гітара…
але то вже було не в епоху Івасюка в моєму житті :))))))
можливо, колись я знову чучуть поспіваю) з іншого боку Васю Васильціва вже не переплюнути 🙂

зараз ці пісні перевертають мене всередині, хоча музичні смаки мої з того часу трохи змінились 🙂