12688387_10153210504336783_5317632353074329923_n

Гурт Древо про традицію пісні села Крячківка

До села Крячківка, відомого насамперед існуванням гурту Древо, залишалося кілька десятків кілометрів. Я подзвонив до Надії Микитівни і запитав, чи могла б вона нас прийняти і трішки розповісти про гурт. Ми подорожували вчотирьох в експедиції Надніпрянщиною кілька тижнів тому.

– Давайте за дві години! Раніше не зможу! – Сказала пані Надія. Ми взагалі розраховували, що вони нас приймуть або пізно увечері, або вже зранку. Але Надія Микитівна одразу ж всіх обдзвонила і покликала до себе додому, гості ж приїхали! У селі всі знають, де живе пані Надія. До неї сюди часто приїжджають гості, іноді із закордону. Її чоловік, Федір Олександрович, побачив нас ще здалека і, схоже, був не дуже радий несподіваним гостям. Надія Микитівна йому сказала, – Це ж журналісти, Федю!

Ми сіли за стіл. Пані Надія хутко розставила тарілки під борщ, сало, хліб, гранчаки під горілку. Ми принесли різноманітних солодощів і вина, здається, зовсім не вгадали: “Наші дівчата вина не п’ють!” – сказала пані Надія.

– А багато прийде “ваших дівчат”? – Спитав я.
– Та кілька буде! – відповіла вона.

Я собі і уявити не міг, що прийде ще четверо і вони стануть і дадуть нам півгодинний концерт. Було якось прикро і ніяково, що ми відірвали їх від своїх справ, що ми привезли якісь цукерки замість справжніх потрібних дарів, що ми звалилися як сніг на голову, а тоді снігу в селі було дуже багато, Надія Микитівна саме його вичищала перед ґанком як ми завітали до них.

Гурт Древо існує з 1958 року, не так давно вони відсвяткували 55-ліття. З тих, хто починав цей гурт залишилося двоє – Надія і її чоловік Федір. Решта учасниць – це учні Надії Микитівни і Галини Якимівни, якої 5 років тому не стало. Вона була стрижнем цього гурту майже півстоліття.

Колись гурт Древо був дуже молодим, у ньому співали молоді сільські парубки і дівиці, із старінням учасників – почали приходити нові, що передають традиційні пісні Полтавщини із уст в уста.

Я почув про гурт Древо 5 років тому, коли жив у Познані. Там невеличкий гурт аматорів-співаків зібрала Барбара Вілінська. Вона розповідала, як панянки із села Крячківка уберегли своє традиційне трьохголосся і вчили її. Так, виїхавши з дому на якийсь час, я дізнався більше про Україну. Барбара навчила нас з десяток пісень Древа знаходячись за тисячу кілометрів, причому у нашій групі з п’ятнадцяти осіб тільки двоє були з України, решта – поляки. Для них час від часу треба було пояснювати значення деяких слів в українських піснях. І от через п’ять років я потрапив у село Крячківка.

У них були учні з Африки, Америки і Японії. Вони від’їздили з концертами по Європі, зараз вже не так охоче погоджуються їхати далеко. Гурт Древо час від часу грають концерти. Кажуть, що останні роки всі зароблені гроші надсилають в АТО. Не пропустіть їх наступний виступ.

Відео: Kat Mizina

Прочитайте також про Юрка та Марію з Крячківки, що покинули місто задля спільної творчості з гуртом “Древо”.

ЕКСПЕДИЦІЇ