Горіція-Венеція автостопом 26.07

Вранці з Горіції нас проводжав наш друг Себастьяно, який вранці лишив нас самих в своєму особняку, а сам поїхав на службу Божу. Він неймовірно набожна людина, більше половини усього, що він говорив, стосувалося християнської теми, але нам з ним дуже пощастило учора, він просив за все дякувати не йому, а Господу, і ми дякували. Він нас відвіз на дуже непогану точку стопу, де ми досі захоплені зустріччю з цим дивовижним чоловіком співали різне. І згодом застопили беемве з чоловіком, який слухав дуже зачотну музичку, і один з гуртів був із Албанії, це був знак-знак-знак. Я списав у нього його музичку і записав – DVA, DagaDan`у, ну там ще пару-трійку гуртів. Він їхав не до Венеції, але підкинув нас майже до в’їзду в місто, де ми трішки постопили і зрозуміли, що тут вже ходять сіті-баси, тож ми трішки поблукали і врешті знайшли зупинку, сіли, і за 20 хвилин опинилися в гарячій точці світу. У нас було таке відчуття, що ми їхали не на автобусі, і 20 хвилин тому були не в якомусь спокійному пригороді, ми були на іншій планеті, і несподівано потрапили в пекло.