46885437.SKPL0012-1-600x450

Ігор з Відня і кавун з Херсонщини

Ми бачилися в Херсонській області років п’ять тому. Ігор з Коломиї, жив у Німеччині, а тепер у Відні. На вихідних викладає для дітей-пластунів, у робочий час займається зеленою енергетикою. Ігор працює у компанії, що виробляє вітряки і сонячні електростанції.

Він працював представником цієї компанії в Україні. Ставив цілі поля сонячних батарей і вітряних електростанцій у Херсонській і Донецькій області. Трохи поставили і на Західний Україні.

– Взагалі у нас дорогий кошт транспортування електроенергії. Зазвичай спершу інвестують в інфраструктуру, щоб покращити і зменшити затратність транспорту, а тоді вже в альтернативну енергію. Але українські олігархи вирішили йти зворотнім шляхом чомусь.

Здається, відомо, чому. І хто скупив енергетичну галузь і почав насаджати власні ціни.

Я зайшов в українську школу до Ігоря, подивитись, як там усе працює. Школа, на жаль, лише суботня, але знаходиться в самому центрі Відня. У нього з того часу багато що змінилося, от, приміром, з’явились на світ оці дві прекрасні людини.

А коли ми бачилися вперше – я їхав автостопом на Джаз Коктебель. Він зупинився і підібрав. Потім виявилося, що він однокурсник Артема Чапая і читав його історії про автостоп у Південній Америці. Ігор тоді їхав у Скадовськ, де вони ставили вітряки. Він зупинився десь на узбіччі і купив мені в дорогу кавун. Це було страшенно зворушливо.

За кілька років він написав мені повідомлення:
– Пам’ятаєш, я тебе підвозив у Херсонській області і купив кавун? Якщо будеш у Відні – заходь в гості.

Таке не забудеш. Бувають такі прості і приємні речі, які ми можемо зробити одне для одного. Чомусь соромимося, лінуємося, не робимо. Словом, даруйте одне одному кавуни!

Позначки: ,

ЕКСПЕДИЦІЇ