Записи

Купер-Умаг-Мотовун автостопом 27.07

Купер-Умаг-Мотовун автостопом 27.07

Гуляли по Куперу ми недовго, вже в обід пішли ловити машину туди, куди нам сказав йти добрий дядя, що підкинув нас сюди, щоправда він сказав, що йти 15 хвилин, а насправді ж вийшла ціла година. Втім ми знайшли заправку, на якій почали питати, чи не їде часом хто до Хорватскі. Згодом одна дівчина сказала, що їде:

– а ти сам?

– з дівчиною?

– дай-но мені на неї подивитись. 🙂

400411e-dsc-0657

Антитерорестичний дрес-код ми подолали і сиділи вже в машині, але виявилось, що вона їде в Умаг, куди ми теж не збирались. Втім дівчина сказала, що там є пляж, де можна відпочити. Ми їхали туди і дізнались, що ввечері вона їде ще на кінофестиваль, і також може нас з собою туди взяти. Вона працює контент-менеджером якогось словенського сайту в Любляні. До речі, кордон з Хорватією ми перейшли дуже цікаво, адже словени нам просто поставили виїзд, навіть на нас не глянувши, а хорвати навіть не заглянули в паспорти, хоча попередні два наші перетини цього кордону були з жоским обшуком, а цього разу навіть без штампу в паспорті. Ми вийшли в Умазі і пішли в бік пляжу, а там побачили страшноє – кількість відпочиваючих матрасників на цьому узбережжі зашкалює.

c24e730-dsc-0658

Ми сіли в затінку, поставили наплечники, і заснули на кілька годин. А коли прокинулись, матрасники вже збирались, і я навіть встиг піти скупатися. В цьому Умазі все нагадує нашу й грецьку малу родіну – півострів Крим. Ми, здається, ще трішки поспали, відвідали місцевий ресторан, де виявилось, що обіди як і вечері лише комплексні, зате майже всі володіють русскім, здається це дуже взаємопов’язані речі. Тоді ми пішли на зустріч з нашою подругою, з якою ми зібрались їхати на кіно-фестиваль, зрештою ми заблукали в Хорватії і їздили по таким красивенним місцям. За вікном лив дощ, а ми їздили вгору-вниз, по перевалах і час від часу виїжджали на такі дороги, якими вже давно ніхто не їздив, і мені зовсім не хотілося “виблукувати” звідси, але коли вже трохи стемніло ми знайшли Мотовун. Втім, виявилось, що фестиваль під дощем і він опен-ейр, тож ми вирішили краще стопити далі, і попрощалися зі словенкою.