
Kyivpride
Розмовляв днями з чеськими друзями, гетеро-парою, що кілька років живуть у Києві.
– Торік ми хотіли піти на #kyivpride, але не встигли потрапити. Він тривав усього півгодини. В Празі це гучна подія на весь день. Чому так? Це через погрози?
– А в Празі праві ніколи не погрожують проведенню прайду?
– Думаю, що колись щось таке було, але на вулиці виходить так багато людей, що чинити проти такої кількості якісь провокації невигідно самим правим.
Ми продовжуємо відстоювати нашу європейськість. Виходьте з дому 12-го червня. І подивіться на цю мапу Європи. Рівень життя за рідкісними винятками, прямо пов’язаний із прийняттям прав і свобод інакшості. Гірше, аніж в Росії та Україні лише в кількох арабських та африканських країнах. Подумайте, який шлях вам більше до душі.
#КиївПрайд2016 12 червня біля Червоного корпусу о 9:00. Побачимося!
У січні ввічливі київські таксисти протестували і палили шини проти Убера, якого вони в очі не бачили. Пройшло півроку, а де ж Убер?
В неділю скрєпи вийдуть “проти гей-пропаганди”. А де, власне, пропаганда? УПЦ КП вже заявили, що вони проти будь-якої агресії. Що тепер робити правим? Якою релігією прикриватися? Перуном і даждьбогом чи московським патріархатом?
Штука в тому, що чим більше буде нас, тим менше шансів на провокації тих, хто працює на скочування країни до рівня вуличних воїн. Це базис демократичного розвитку. Якщо якісь політичні партії висувають дискримінаційні гасла і прикриваються волею народу – вони мають мати хоча б якесь представництво у владі. Якщо народ не обирає політичну силу, що має дискримінаційні гасла, значить йому це не потрібно.
Роками будь-яка інакшість пресувалася радянською культурою. Радянська людина мала мати одну звивину, одну мову, одну стать, одну музику про лагєря, одна служба таксі і одну партію. Ми віддаляємося від цієї традиції. І ми – вже інакші, незалежно від орієнтації, політичних чи релігійних поглядів, бо ми – вільні. В неділю ми це просто захистимо. Приходьте на #КиївПрайд2016.
Побачимось на #київпрайд2016?
Хлопець в спортівках цитує Висоцького в колоні #Київпрайд2016. Все було дуже добре організовано, поліція працювала ефективно, організатори зібрали чудову групу волонтерів. Дякую усім, хто це робив! Прийшло стільки красивих і різних людей!
У Кременчуці вибрали і написали на стіні культурного центру цитату з#saintporno. Вона про ці дивні дискусії останніх кількох тижнів. Фото як з 90-х.
Внаслідок практично будь-якої дискусії із противниками рівності стає зрозуміло, що ними:
1. Жодна дитина не була всиновлена. В Україні близько 9 тисяч дітей-сиріт, а загалом близько 100 тисяч дітей у 1062 закладах інтернатного типу. Більшість з них були народжені у сім’ях, але чомусь опинилися в інтернатах. Звісно, найнебезпечніша перспектива для них – потрапити до заможної (а ви спробуйте всиновити з мінімальним доходом) гей-пари.
2. Жодна Біблія, Коран, Тора, Сутра не була прочитана. Після кожного Прайду в книгарнях у топі мають бути релігійні книжки.
3. Самими противниками, що ходять з плакатами із цитатами із Біблії не було дотримано біблійських заборон, щодо “пороків, котрі народжуються у їх земних тілах”, зокрема “блуду і статевої похоті до шлюбу”. Коран теж забороняє секс до шлюбу.
4. Північно і південноамериканські країни, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Південно-Африканська Республіка і країни Європи (не тільки ЄС), де вже введено антидискримінаційне законодавство, прирівнюються до “євро-толерастів-грантоїдів” і будь-які посилання на те, що це вже всі континенти світу, а не “вимоги ЄС” повертають вас назад до дискусії про Біблію.
5. Вранці вони виступають проти Маршу Рівності і активно коментують: “Краще б ви були на фронті”, а ввечері ті ж самі люди пишуть на Фейсбук про те, як вболівають за Україну на футбольному полі. Чого ж не на фронті? Незрозуміло.