Мандри в далечінь

Вчора у центрі Львова почув монолог тітоньки:

– На цьому форумі одні наркомани! Пішла я вчора на одного поета, воно таке якесь п’яненьке сидить, пішла на дівчину. На дівчину! Молоду дівчину! – не втомлювалась акцентувати тітонька на статі, – А воно сидить як обдовбане.

А я цілі дні проходжу на майданчику “Мандри”. Досі не був навіть в Палаці Мистецтв. Взагалі не знаю, які тут нові книжки вийшли, не був на жодній події. Це доля куратора майданчика. Всі навколо обдовбуються і молодость проходить мимо.

Цей чоловік купив помідори і хліб прямо біля нашого майданчику “Мандри”,  і в нього почалися справжні мандри вдалечінь.