12140777_10153034638116783_4817861010078333143_n

Вибори

Я спеціально нічого не писав про вибори, не закликав ходити чи ігнорувати. Ходити, звісно, треба було, якщо у вас була така можливість. Кілька разів питали вже в коментарях, чи мені вдалося проголосувати. На жаль, голосувати на місцевих виборах закордоном неможливо. З трьох киян у моїй мікро-родині – проголосувати вдалось тільки бабусі. Чому? Просто бо їй не треба літати в Україну для цього, не треба їхати з іншого міста, не треба витрачати купу часу, грошей і зусиль.

Я коли читаю коментарі, що на дільниці ходять одні бабусі – нічого дивного в цьому не бачу. Можете скільки завгодно пристиджувати тих, у кого немає часу чи змоги на волевиявлення, тих, хто вчиться чи працює не “за місцем прописки”. Інститут прописки – це взагалі абсурд.

Але насправді стратегічно, якщо ті, хто тепер у владі зацікавлені в змінах, в опорі на молодий електорат, а не в консерватизмі, консервах і гречках – заохочувати треба молодого виборця. В Радянському союзі на виборах без вибору було справжнє свято. Вибори – це було місце, де наливають і грають на гармошці. На виборчу дільницю урочисто вдягалися, хоч на виборах нікого і не вибирали. Вже не наливають і не грають, але гречкою засівають досі без кримінальної відповідальності.

А дух часу все голосніше каже: не гармошка і стакан водки, а вибори онлайн – це ключ до молодого електорату. Коли ти можеш зі смартфону проголосувати, прочитати усі програми кандидатів, порівняти екзит-поли. Це дуже складно? Взяти у Естонії софт і адаптувати? Запозичити законодавство? Так, виникають питання безпеки. Але я і, впевнений, що мільйон тих, хто вчиться, подорожує, працює закордоном, інших – пожертвували б власною безпекою заради того, аби віддати свій голос у цей день не витрачаючи 500$ на квиток в Україну і назад. І чомусь думаю, що таких більшість.

Нехай виборчі дільниці і далі будуть для старих людей місце урочистих зборів, якщо Україна настільки бідна, аби хоча б іноді організовувати цивілізовані свята для людей похилого віку. Але якщо і на наступних виборах урна і грьобані рулони паперу будуть єдиним способом волевиявлення – не очікуйте, будь ласка, що щось в гаслах і мордобілбордах зміниться. Політики і далі будуть дивитись на нас як котики з калєндаріків, бо вони орінтуються на головного свого виборця – бабусю. Єдину, з трьох, хто сьогодні голосував за мера. Голосувала моя бабуля правильно. Але не всі бабусі легкі й орієнтовані на дітей у своїх політичних поглядах. Котики з білбордів з обіцянками і далі кажуть, що орієнтовані бабусі саме на них.

Доля країни справді вирішується в місцях, які здебільшого виглядають отак?

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ