Нариман, що успішністю поверне Крим
Кримський татарин із Сімферополя. Його родина була депортованою із Криму, в 90-х повернулися на свою землю, а тепер він змушений знову жити фактично, в еміграції. При цьому він досить веселий і спритний, про будь-який свій негативний досвід він розповідає весело і з посмішкою. Видно, що його такими дрібницями не зламати.
– Я закінчив юридичний в Сімферополі. – Розповідає він. – Магістерка і стажування в Києві, повернувся в Крим, проходив різні курси лідерства. Працював адвокатом, мав уже деяких клієнтів, як почалися заворушки в Криму. Коли я побачив на вулиці просто звичайних людей з автоматами – зрозумів, що нічого тут зараз вже не зроблю. Я або нарвуся зі своєю позицією на цих “повстанців”, або виїду.
Так Нариман приїхав жити до Києва. На початку він осів у активістів з Євромайдану, що дали йому житло, потім жив по хостелах, зараз винаймає помешкання із двома іншими кримчанами.
– Я місяць тут шукав роботу. В мене є своя компанія, але поки що це лише мрія, аби вона почала реально працювати. За місяць зрозумів, що сиджу на шиї в людей і треба піти хоч на якусь роботу. Мене взяли охоронцем в супермаркет. Я знаю англійську, в мене хороша освіта, але ніякої роботи я знайти не міг. Мотивував себе тим, що треба і фізично попрацювати і рацією навчився користуватися – теж корисно! Місяць пропрацював охоронцем і прийшло запрошення на співбесіду в юридичну фірму.
Нариман каже, що хоче повернутися до свого Криму, не хоче повертатися до чужого.
– Я для себе вирішив так – я допоможу Україні тут своїми знаннями, а Україна мені допоможе там. Думаю, що Крим повернеться до нас дуже швидко. Там закінчуються гроші, їх ресурси стають занадто дешевими, щоб утримувати кримчан, які звикли жити добре. Готується новий розпад імперії, як розпад СРСР. Хотілося б, аби до літа це вже сталося – мене на весілля запросили свідком. Як я поїду в Крим, якщо він досі крадений?
Чим Нариман може допомогти Україні тут? Це питання крутилося в мене у голові весь час, поки він довго і радісно розписував, як Крим повернеться назад.
– Треба зробити так, щоб тут було краще. Вигідніше. Я зараз реєструю ОСББ, буду керуючим будинку. Хочу зробити в Києві зразковий будинок. Показати високий рівень підтримки і обслуговування, створити нові стандарти, на які рівнятимуться. Потім ми залучимо зелену енергію, це буде справжнє диво.
А познайомились ми з Нариманом віртуально досить цікаво. Під час терактів у Парижі я активно писав про іслам і усіляко підтримував мусульман і зокрема кримських татар, які потрапили “під роздачу” деяких безумних українських журналістів і лідерів думок. Ділився я своїм досвідом, оскільки про мусульманський світ я знаю трішки більше, ніж із ЗМІ, я прожив кілька років у ісламських країнах. Для мене іслам, як і будь-яка релігія, недосконала. Коран дає занадто широке поле для трактування. Але люди, які у щось вірять – заслуговують на повагу, або принаймні увагу. Не заслуговують на увагу – зневірені і ті, чия віра обмежує інших. Іслам – віра, що не обмежує, на відміну від ісламізму чи ісламофобії. Тоді мені написав Нариман:
– Здравствуйте, Богдан! Хочу Вам подарить Коран на украинском языке. Как можно Вам его передать?
Коран українською в мене вже був, навіть кілька. Я їх купував і дарував своїм друзям-мусульманам, а ось історія про українку, що прийняла іслам. Тому пройшло ще кілька місяців і ми таки зустрілися в Києві, я написав Нариману, що Коран мені ще один не потрібен, але можемо просто зустрітися.
Нариман всерйоз вважає, що якщо він змінить один розбитий київський двір і будинок – Крим повернеться. І, знаєте, це круто, що він думає про приземлені зміни. Про речі, які він може втілити без щоденних нарікань на владу і зраду. Успіху тобі!