Наталя з Франківська в Куала-Лумпурі
Вчора познайомились у Куала-Лумпурі можна сказати випадково. Разом їздили розглядати світлячків. А тоді виявилось, що в нас пів-України спільних знайомих.
Наталя з Івано-Франківська. Вчилась на юриста в Франику, Роттердамі і Болоньї. Найбільше й далі любить Італію. В Куала-Лумпурі опинилася, здається, несподівано, навіть для самої себе. Подалася на вакансію і легко пройшла. Вже два місяці тут.
Наталя кілька місяців працювала в турецькій столиці – Анкарі. Продавала автоматичні коробки передач для автобусів у Росію.
– А що, в Росії хіба роблять якісь автобуси?
– Ну не знаю, коробки вони купували. Але я небагато продала.
– Може то вони їх на танки ставлять.
Наталя працювала у кількох банках і займалась нерухомістю.
– Спочатку я шукала приміщення і відкривала банки. А останній рік тільки закривала. Один за одним. Банки, все майно і банкомати з купою грошей у Донецьку і Криму ми просто списали, їх ніяк не повернеш. Тоді я зрозуміла, що все згортають і моя робота теж скоро не буде потрібною, тож треба щось міняти.
В Куала-Лумпурі вона далі займається нерухомістю в компанії, де працює 9 українців. Чомусь існує такий міф, що наші закордоном влаштовуються тільки чорноробочими. От я скільки їжджу їжджу, в усіх можливих країнах зустрічаю освічених, гарних і розумних українців і вони якось усі на своїх місцях. А в Європі бачив багато і чорноробочих українців, про яких не писав, бо вони були зовсім нецікаві і не дуже освічені. Впевнений, що в них теж може був якийсь диплом і вони всім розповідали, як він їм важко давався, щоб тепер мити підлоги в якій-небудь Празі. А я думаю, що він їм давався за безцінь, оскільки вони так і не придумали, як використати інвестицію великої частини свого життя в навчання.
Повірте, чорноробочі завжди на своїх місцях, в Україні чи Європі вони однаково заробляли б і не повірю в протилежне. На противагу їм є безліч таких от українців як Наталя. Які вчились і працювали у різних країнах, їм не страшні зміни і не важливі кордони. І вони не в Україні, бо просто зараз не в Україні для них є місце і є в них потреба.