Облетіти навколо земної кулі – швидше, ніж потягом з Одеси в Дніпро і назад
Одеса – Дніпропетровськ, потяг 318Ш – 17:35.
17 годин 35 хвилин. 470 кілометрів.
Автобус щонайменше 11-12 годин, перельоту немає.
Лондон-Нью-Йорк-Токіо-Лондон – 34 години.
Облетіти навколо Земної кулі – трошки швидше, ніж з’їздити на поїзді з Одеси в Дніпро і назад.
Внутрішній туризм? Інвестиції? Міжрегіональна співпраця? На упряжці.
З Дніпра ближче до Стамбула чи Відня, з Одеси швидше до Дубаю чи Варшави. Цікаво, які існують плани вирулювання з цього інфраструктурного болота.
ПС: Для тих, хто не розуміє, про що це. Це про відсутність альтернатив, а не про порівняння перельоту і наземного транспорту. Альтернатива – на вихідні з Дніпра летіти в Стамбул, а не їхати два дні в купе забацаного поїзда в Одесу і назад.
З 1933-го Гітлер встиг побудувати 11 автобанів або майже 4 тисячі кілометрів доріг у Німеччині, деякі з них використовуються до цього часу. Дорога в Данію, головна траса Норвегії була реконструйована Третім Рейхом. В планах Рейху була навіть траса Ярославль-Київ, Рига-Кьонінсберг, але не встигли.
Найперші і найважливіші кроки Росії після анексії Криму – розбудова інфраструктури. З Москви в Сімферополь – більше 30 рейсів на день (в несезон). Внутрішні авіалінії дофінансовуються з бюджету. Поспіхом будується міст через Керченську протоку.
Криваві вожді знають, що міць країни – у її інфраструктурі.
Натомість в Україні так: Ужгород-Івано-Франківськ – 10-14 годин; Аеропорт в Ужгороді офіційно закрили минулого місяця, все Закарпаття літає з аеропорту у Кошице або Братиславі; Одеса-Дніпропетровськ – 12-17 годин; З аеропорту в Херсоні літають літаки в Стамбул, але не в Київ.
Внутрішні артерії потребують залізничних і автобусних хабів, законодавства і швидкого пошуку інвесторів для концесійних доріг, відміни аеропортових зборів і дофінансування для внутрішніх перельотів. “Туркіш Еірлайнс” вже літає у більшу кількість обласних центрів, ніж МАУ. Тепер з Херсону можна летіти в Нью-Йорк з пересадкою в Стамбулі, з Івано-Франківська в Куала-Лумпур, із Запоріжжя в Буенос-Айрес. Через зажраність МАУ і Борисполя замість використання вже побудованого хабу у Києві – для українських авіапасажирів раніше хабом була Москва, а тепер став Стамбул.
Підслухана розмова в Дніпропетровську.
– Я чув, що тепер є поїзд в Івано-Франківськ, що йде 19 годин. Це взагалі фантастика якась! Я пам’ятаю, як я їздив 24 години тільки до Львова, а тоді ще п’ять годин до Франківська і тільки тоді – в гори. А це 19 годин – фантастика.
– Да, можна ще швидше доїхати до Тернополя, а там від Тернополя до Франківська рукою подати. Але нема дороги.
Сьогодні вночі я з Одеси до Дніпра їхав 12 годин. Це найшвидший поїзд, хоча тут відстань лише 500 кілометрів. Поїзд був забитий, в купе провідника їхало п’ятеро безбілетників, але при цьому поїзд ходить 3 рази на тиждень. З Дніпропетровська, третього найбільшого українського міста, до будь-яких туристичних регіонів України потрапити дуже складно. 19 годин до Івано-Франківська з центру країни для любителів Карпат – це вже подарунок долі і фантастика.
