11755702_10152868868606783_6956771342433093430_n_1

Олена з Києва і наш Пенанг

Киянка. 24 роки. Переїхала на кілька місяців у Малайзію з Франції, де зараз живе у маленькому містечку. Займається маркетингом-фрілансом. Вчилась на філософському. Вже двічі їздила з нашими групами – в Індію та Індонезію. Тепер живе і подорожує по Малайзії. Я сьогодні приїхав з Таїланду і вже за кілька годин після цього ми зустрілися.

Вона була у групі, що складалась з трьох осіб, які на тогеанських островах мало не залишились жити в джунглях, самовільно і безстрашно пішовши гулєти майже під покровом ночі у скелясті індонезійські ліси на острові без мобільного зв’язку, електрики і води. О другій ночі ми їх знайшли їх порізані об всі можливі листки і стручки і обкусані комахами тіла. Про ще одного учасника тої групи я вже писав.

У Франції не уявляє життя без багетів. Каже, що часто можна побачити людей, які везуть охапок багетів додому з магазину, за якими не видно обличчя. Як в Азії. Об’їздила її майже всю.

– Для того, щоб подружитись із французом – треба витратити пів-року, – каже вона. Я роблю висновок, що мені не вистачить життя для цього. Мої подорожі по Франції були не дуже вдалими. Я зустрічав поодиноких привітних і радісних в океані злих і неприємних. Але я всього кілька тижнів в сумі провів у Франції і списую це на невдачу. А тут французькі депутати раптом їдуть в Крим. Совпадєніє?

Ми просто зайшли привітатись із Степаном Андрійовичем в наш хостел на Пенанзі. А от ви знали, що на Малазійському острові Пенанг є хостел одного українця, що за багатьма рейтингами найкращий на острові? Пенанг наш!

Напишіть відгук

ЕКСПЕДИЦІЇ