Оля – オリガ
Насправді – це Оля. Японською – オリガ. Оля сходознавець, вона захистила докторську дисертацію в Токійському університеті. Достатньо просто собі уявити, як складно вести наукову роботу в країні сходу сонця і шалених технологій.
Оля мені якось написала шість років тому, хотіла записати передачу про Київ для японського Першого каналу. Ми довго сиділи і обговорювали, але запису так і не сталось. Потім за кілька років, вже коли я був у Південно-Східній Азії, Оля врятувала мене контактами в МЗС. Бо система захисту наших громадян побудована таким чином, що вам треба знати якого-небудь Леніора Гертрудовича з МЗС, щоб вам у консульстві допомогли. Просто, щоб примусити їх працювати – треба пояснити, що ви маєте кому на них поскаржитись. Інакше – майже ніде і ніколи.
オリガ тоді мені страшенно допомогла, хоча фактично ми були малознайомі. Вона на той час вже не жила в Японії, а викладала історію Азії у КМА. Вчора ми зустрілися біля Могилянки.
Мене завжди вражало вміння вивчити іншу мову на рівні носія місцевого. У мене є кілька друзів іноземців, які вивчили так українську і я ними надихався, коли вчив польську і індонезійську. Але オリガ надихає ще більше. Вона написала книгу про Україну японською. Вона називається “З України з любов’ю” або “ウクライナから愛をこめて” і в цієї збірки есеїв дуже хороші рецензії. Оля зробила для іміджу країни те, чого не роблять українські посольства. Але в першу чергу – ідеально вивчила мову.
Нещодавно Оля водила японського прем’єр міністра по Києву, показувала йому Софію, яка, до речі, намальована на обкладинці її книги. Оля зняла більше 20 передач про Україну для японського телебачення і переклала книгу української прози.
Такі люди, як Оля – це справжні містки між країнами. Шкода, що їх потенціал не використовується сповна. Спеціалістів-міжнародників
Зараз в офісі Fulbright відбувається виставка її фотографій. Сходіть, подивіться на її Японію.
どうもありがとうございますオリガ! 初めまして。よろしくお願いします!