1619241_10152771062696783_4508916490968148831_n

Роберто – шеф-кухар у В’єнтьяні

Шеф-кухар у самому центрі столиці. Італієць. Приїхав у Лаос до брата на вікенд і лишився на 2.5 роки. Перед цим працював три роки в Барселоні.

Я зайшов у його піцерію, бо побачив з вулиці, як він сам усе робить. Його рухи нагадували якісь магічні заклинання, а не процес приготування піци, чаклунство над шматком тіста.

Я замовив піцу, що коштувала дорожче, ніж мій номер і ніж узагалі я за день витратив у дорозі з півночі Лаосу до центру. І не пожалкував – це було чудове гастрономічне завершення дня.

Якісь лаосці обурились тим, що чекають цілих 20 хвилин на замовлення, Роберто підійшов до них, запросив подивитись, як він їм готує її, пояснив, що не робить жодних заготовок, піца готується з нуля.

Роберто сказав, що в нього було багато клієнтів поляків і росіян, але українців ще не було. Роберто розказував, що у Лаосі почуває себе вільніше, аніж в Італії.

– Який комунізм? Ти що. Корупція тут процвітає. – сміявся він. – Комунізм тут виглядає дуже просто – це товариш Будда. Хто ваш вождь? Наш вождь Будда. Товариш Будда. У зв’язку з цим тут багато росіян і китайців. Не кажи їм краще, що ти з України. Але тут справді значно простіше вести бізнес. Особливо для такого лінивого, як я. Так, я працюю з 8 до 8 щодня. Але це моя робота і хобі водночас. А носити папірчики, стояти в чергах в податковій і інші розваги, які популярні в Італії – мені не під силу.

Ми трохи поговорили про кухню і Лао, а вранці я прийшов і взяв ще дві піци в нього. Для себе і друзів, з якими ми несподівано виявились в одному місці в один час, на відстані 800 метрів.

За день Роберто робить від ста до двохсот піц. Замовляє з Італії м’ясо. Найманцям кулінарний шовініст дозволяє тільки робити хенд-мейд олії з приправами. І тут я не можу засуджувати цей його шовінізм. Колись інший італієць мені поетапно розказував на безлюдному острові в Індонезії як готувати якесь спагетті і це зайняло щонайменше хвилин двадцять. Кожна секунда в його рецепті була прорахована. І скільки б світ не глобалізувався, скільки б автентичності не губилося кожного дня, в Італії все одно будуть такі кухарі завжди.

Напишіть відгук

Позначки: , ,

ЕКСПЕДИЦІЇ