Воцик – поляк з ірокезом

З усіма цими фотографіями зовсім забуваєш писати портрет людини. А писати портрет – це куди цікавіше, ніж усі ці тонни фотографій. Не знаю, як вам це читати, але писати мені – точно цікавіше. Так от, цього разу я назло всім не витягнув телефон. Воцик (саме так він представився) віз мене лише десь 7 кілометрів. Я взагалі не встиг з ним нормально поговорити, але й не передати цієї розмови не можу. Тож уявіть собі такого накачаного поляка в хакі-штанях, кольоровій футболці, з якимось чи то зеленим, чи то помаранчевим ірокезом. З одним золотим зубом. З красивими очима і дуже виразною мімікою. Я зупинив його на виїзді з Санока. А мій телефон в рюкзаку був під’єднаний до батареї. Не встиг дістати.

– Шо, ніхто не бере? От хуї! – почав своє знайомство Воцик. Ми говорили польською. Стрижень нашої розмови – цілком інтернаціональне слово і в польській широко застосовується, хоча деякі звороти виправлені на наші відповідники.
– Ти з України? От собачий хуй, та у вас там війна зараз як хуй. Путінхуй, коли ж його уже хтось зробить в хуй? Скіки ж це можна? Чого його досі ніхто не хлопнув? Але ми вже купили найбільш сучасну зброю. Тіки в Штатах і в нас такі ракети є. Путінхуй скоро подавиться. Направлені на нього ракети, поняв? А шо ви, не схотіли під Путіном лежати, да? Ну лежали б уже – війни не було.
– І шо?
– Та хуй шо, сучий хуй. Ясно шо хуй хто хоче такого благополуччя. В них же там ні економіки, ні грошей, ніхуя нема. Нафта і хуйом покоти. Корочє, я тобі так, Богдан, скажу. Ти про поляка ніколи нічо поганого не кажи. Ми хуй будем цьому гандону вставляти так шо він буде як хуй на палочці крутитись. Нічо поганого не кажи і не пиши. Поляк з русскім був і буде боротись в хуй. Щасливої дороги.

Я встиг тільки навчити його казати слово “хуйло”. Йому знадобиться для зворотів, епітетів і метафор майбутніх публічних виступів.